Тест на самооцінку

шкала самооцінки Розенберга (RSES — Rosenberg Self-Esteem Scale), 10 запитань

Оновлено: 12 жовтня 2026

Десять тверджень про те, як ви зазвичай ставитеся до себе. Результат покаже, до якої частини шкали ближчі ваші відповіді, але не є діагнозом.

10 твердженьблизько 2 хвилинДля дорослихРезультат одразу
Записатися на консультацію

Без реєстрації. Відповіді не надсилаються в рекламні або аналітичні системи.

Що вимірює тест

Шкала Розенберга оцінює загальне ставлення до себе: чи визнаєте ви за собою гідності і сильні сторони і наскільки погоджуєтеся із самокритичними твердженнями про себе.

Що результат може і не може показати

Бал показує, до якої частини шкали ближчі ваші відповіді, і допомагає вирішити, чи варто обговорити ставлення до себе з фахівцем. Він не визначає причину і не ставить діагноз: низька самооцінка — не розлад.

Як рахується результат

Десять тверджень, чотири варіанти відповіді. П'яти самокритичним твердженням бали присвоюються у зворотному порядку, а потім усе складається в результат від 0 до 30: що він вищий, то стійкіше позитивне ставлення до себе. Розрахунок відбувається прямо на вашому пристрої.

Якщо поряд із самокритикою є й інше

Шкала Розенберга вимірює лише ставлення до себе. Якщо разом із ним помітно знижено настрій або висока тривога, це окремі питання — і для них є окремі короткі опитувальники.

Як читати результат

Відповіді підсумовуються в загальний результат від 0 до 30; частина тверджень рахується навпаки. Що вищий бал, то стійкіше позитивне ставлення до себе. Це не шкала симптомів: низька самооцінка не є розладом і не ставиться як діагноз.

0–14 Низька самооцінка

За вашими відповідями ви частіше погоджуєтеся із самокритичними твердженнями, ніж із підтримувальними. Це свідчить про низьку самооцінку в момент проходження тесту, але не про її причину. Низька самооцінка — не діагноз і не розлад.

15–25 Середній діапазон

За вашими відповідями ставлення до себе загалом стійке: ви визнаєте за собою сильні сторони і водночас бачите слабкі. Шкала не вимагає повної згоди з усіма підтримувальними твердженнями, тому частина самокритичних відповідей у цьому діапазоні очікувана.

26–30 Висока самооцінка

За вашими відповідями ставлення до себе стійко позитивне: ви здебільшого погоджуєтеся з підтримувальними твердженнями і не погоджуєтеся із самокритичними.

Звідки взято опитувальник

Шкалу самооцінки Розенберга (Rosenberg Self-Esteem Scale, RSES) Морріс Розенберг опублікував 1965 року в книзі «Society and the Adolescent Self-Image»; відтоді це один із найпоширеніших вимірів загального ставлення до себе. Департамент соціології Університету Меріленду публікує текст шкали і ключ підрахунку та окремо застерігає: єдиних норм у шкали немає — порівнювати результат потрібно з даними досліджень на вибірці, схожій на вашу.

Rosenberg M. Society and the Adolescent Self-Image. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1965. doi:10.1515/9781400876136

© Морріс Розенберг · Департамент соціології Університету Меріленду — умови використання. Матеріал поширюється за ліцензією вільного використання.

Формального ліцензійного тексту в шкали немає: Департамент соціології Університету Меріленду публікує її відкрито, разом із пунктами і ключем підрахунку, для освітнього й дослідницького використання. Українські формулювання підготовлено для цього сайту і не є офіційним перекладом — обов'язковою вважається оригінальна англомовна версія. Тест на цій сторінці доступний безкоштовно і без реєстрації.

Поширені запитання

Що вимірює шкала Розенберга?

Загальне ставлення до себе: наскільки ви вважаєте себе гідною людиною, визнаєте за собою хороші якості і наскільки погоджуєтеся із самокритичними твердженнями. Це одна загальна оцінка, а не набір окремих сфер — шкала не розбирає окремо зовнішність, роботу чи стосунки.

Чи можна за результатом поставити собі діагноз?

Ні. Низька самооцінка — не діагноз і не розлад, і такого діагнозу не існує. Шкала показує лише те, як ви відповідаєте про себе зараз, і не пояснює, чому ставлення до себе саме таке.

Чому в тесту немає офіційного порогу?

Єдиних клінічних норм у шкали немає. Департамент соціології Університету Меріленду, який її публікує, прямо пише: щоб отримати норми, потрібно шукати в науковій літературі дослідження на вибірці, схожій на вашу. Діапазони на цій сторінці — допоміжна розмітка шкали від 0 до 30, а не клінічний поріг.

Чому частина тверджень рахується навпаки?

П'ять із десяти тверджень сформульовані самокритично — наприклад, «загалом я схильний(на) вважати себе невдахою». Згода з ними означає нижчу самооцінку, тому в ключі підрахунку їхні бали перевертаються: «цілком вірно» дає 0, а «зовсім невірно» — 3. Так обидві половини шкали складаються в один результат від 0 до 30.

Результат може змінитися з часом?

Шкала фіксує ставлення до себе в момент відповіді, тому повторний результат через кілька тижнів може відрізнятися. Один бал розумніше вважати точкою відліку, а не постійною характеристикою.

Що робити, якщо результат низький?

Сам по собі низький бал — не екстрена ситуація. Корисно подивитися, у яких ситуаціях самокритика посилюється і як вона впливає на рішення й стосунки. Якщо це тримається або заважає жити, обговоріть стан із фахівцем. А якщо поряд із самокритикою помітно знижено настрій або висока тривога, погляньте окремо PHQ-9 і GAD-7.

Чи зберігаються мої відповіді?

Відповіді нікуди не надсилаються — бали рахуються прямо у вашому браузері, і на сервер не йдуть ні відповіді, ні результат. Поки тест не завершено, відповіді тимчасово зберігаються в пам'яті вашого браузера, щоб можна було повернутися до перерваного тесту; вони видаляються, коли ви виходите або починаєте заново, і в будь-якому разі не пізніше ніж через добу. Реєстрація не потрібна.