EMDR (ДПДГ): що це за метод і що про нього відомо

Що таке EMDR і звідки він узявся

EMDR — скорочення від Eye Movement Desensitization and Reprocessing. Українською це перекладають як «десенсибілізація і переробка рухом очей», звідси друга абревіатура — ДПДГ. Це одне й те саме, різних методів за двома назвами не стоїть.

Метод запропонувала американська психологиня Франсін Шапіро; перша робота про нього вийшла 1989 року (Shapiro, 1989)^[4]. За понад тридцять років він потрапив до настанов з роботи з наслідками травматичних подій — і водночас обріс обіцянками, яких у цих настановах немає. Тому тут окремо розібрано, що про метод кажуть ВООЗ і британські клінічні рекомендації NICE, а що залишається домислом.

ВООЗ описує ідею методу так: негативні думки, почуття і поведінка — наслідок непереробленого спогаду. Процедура стандартизована: людина одночасно утримує увагу на спогаді — на образах, думках, емоціях і тілесних відчуттях, які спливають самі, — і на білатеральній (двосторонній) стимуляції, найчастіше на повторюваних рухах очей.

Що відбувається на сесії

Білатеральна стимуляція звучить загадково рівно до того моменту, поки її не опишуть буквально. Клінічні настанови NICE описують її так: повторювана двостороння стимуляція всередині сесії, зазвичай рухами очей; якщо рухи очей не підходять або людина воліє інакше — наприклад, при порушенні зору, — використовують постукування або звуки. Стимуляція застосовується до конкретного цільового спогаду і триває, доки цей спогад не перестане викликати дистрес.

В описі ВООЗ немає ні навіювання, ні зміненого стану свідомості. Людина весь час утримує увагу одразу на двох речах — на тому, що спливає у зв'язку зі спогадом, і на стимуляції. Розмова з терапевтом при цьому нікуди не зникає: EMDR — не процедура, яку з вами «роблять», а робота, у якій ви берете участь.

Що, за описом NICE, входить у роботу окрім самої стимуляції:

• Пояснення того, як людська психіка реагує на важкі події, — щоб те, що відбувається, перестало виглядати поломкою.
• Навички поводження з важкими спогадами і ситуаціями, що їх запускають.
• Визначення конкретних цільових спогадів — часто це зорові образи, а не історія цілком.
• Робота над тим, щоб поряд із висновками на кшталт «я винен» або «я безпорадний» з'явилися інші переконання про себе.
• Навчання прийомів самозаспокоєння і способів справлятися з флешбеками — щоб користуватися ними і на сесії, і між сесіями.

Як влаштований курс

EMDR — не окрема техніка на один раз, а протокол. NICE формулює вимоги до нього доволі жорстко: робота спирається на валідовану настанову, ведеться поетапно і проводиться фахівцем, який пройшов навчання і продовжує отримувати супервізію. Переробка спогадів стоїть у цьому переліку не першою — їй передують пояснення того, що відбувається, і навички, на які можна спертися.

На курс EMDR у дорослих з ПТСР настанови NICE закладають, як правило, від восьми до дванадцяти сесій, а за потреби більше — наприклад, якщо травматичних подій було кілька. Це орієнтир із настанови, а не обіцянка терміну: скільки знадобиться в конкретному випадку, заздалегідь не знає ніхто, і будь-хто, хто називає вам точне число до першої зустрічі, називає його навмання.

Для чого EMDR рекомендують

Обидва орієнтири, на які тут є сенс спиратися, говорять про один стан — посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Це окремий діагноз у МКХ-11, і ставить його фахівець за підсумками очної оцінки, а не стаття чи опитувальник.

ВООЗ у настанові щодо станів, пов'язаних зі стресом, рекомендує розглядати для дорослих з ПТСР індивідуальну чи групову КПТ з фокусом на травмі, EMDR або навчання управлінню стресом. Якість доказів для індивідуальної КПТ і для EMDR там оцінена як помірна.

NICE розставляє акценти детальніше. Дорослим, які звернулися більш ніж через місяць після травматичної події, рекомендують запропонувати індивідуальну травма-фокусовану КПТ. EMDR рекомендують пропонувати дорослим, які звернулися більш ніж через три місяці після події, не пов'язаної з бойовими діями; у проміжку від одного до трьох місяців EMDR розглядають, якщо людина сама віддає перевагу цьому методу.

З формулювань видно те, про що рідко пишуть у постах про EMDR: це не перший і не єдиний варіант, а один з кількох, і вибір між ними — предмет розмови, а не готова відповідь.

Чого EMDR не робить

Навколо методу накопичилося кілька обіцянок, які варто розібрати окремо — особливо якщо ви читаєте це, обираючи, до кого піти.

Він не швидший за інші методи. Кокранівський огляд психотерапії при хронічному ПТСР у дорослих дійшов висновку, що індивідуальна травма-фокусована КПТ і EMDR однаково ефективні одразу після завершення роботи; при цьому якість доказів за всіма порівняннями автори оцінили як дуже низьку. NICE закладає на обидва методи один і той самий орієнтир — вісім–дванадцять сесій. Пришвидшення, заради якого варто було б обирати EMDR, у настановах просто немає.

Він не працює «без розмов про травму». ВООЗ справді зазначає, що, на відміну від травма-фокусованої КПТ, EMDR не включає докладного опису події, прямого оскарження переконань, тривалої експозиції і домашніх завдань. Але спогад залишається в центрі роботи — до нього звертаються, його й переробляють. Різниця в тому, як саме до нього підходять, а не в тому, що про те, що сталося, можна не згадувати.

Він не «перепрошиває мозок». Механізм дії EMDR досі не встановлено. Систематичний огляд запропонованих пояснень прямо каже, що дослідження механізму перебувають у зародковому стані, а роль самої білатеральної стимуляції як діючого компонента залишається предметом суперечки; найбільш вивченою із запропонованих залишається гіпотеза, що пов'язує ефект із навантаженням на робочу пам'ять. Невідомий механізм сам собою не робить метод марним — але й не дає підстав розповідати про перепрошивку.

Він не універсальний. Систематичний огляд і метааналіз 2020 року роблять висновок: EMDR може бути ефективним при ПТСР у короткостроковій перспективі, але якість досліджень занадто низька для однозначних висновків, а даних, щоб рекомендувати метод при інших психічних розладах, недостатньо. Якщо вам пропонують EMDR як рішення для будь-якої труднощі, це розходиться з тим, що відомо.

Він не метод перших днів. ВООЗ окремо зазначає: для першого місяця після потенційно травматичної події, коли гострі симптоми помітно порушують повсякденне життя, наявних даних недостатньо, щоб зробити конкретну рекомендацію про EMDR як самостійне втручання.

Як EMDR поєднується з КПТ у цій практиці

Основний метод роботи Евеліни — когнітивно-поведінкова терапія. EMDR застосовується там, де це доречно: Евеліна пройшла базовий тренінг EMDR і перебуває в національній асоціації EMDR.

Вимога до кваліфікації тут не формальність: ВООЗ окремо обумовлює, що і травма-фокусовану КПТ, і EMDR слід пропонувати тільки там, де фахівець навчений і отримує супервізію, а NICE додає опору на валідовану настанову. Це перше, про що має сенс запитувати будь-якого фахівця, який пропонує вам EMDR, — включно з цією практикою.

На практиці це означає, що метод не запускається з першої зустрічі. Спочатку потрібно зрозуміти, що відбувається, що зараз на першому плані і на що можна спертися. Іноді після такої розмови виявляється, що працювати варто з іншим — з тривогою, сном, вигоранням, — і EMDR у плані не з'являється зовсім.

Якщо ви думаєте, обговорювати чи EMDR

Вам не потрібно приходити з готовим запитом «хочу EMDR» або, навпаки, заздалегідь вирішувати, що метод не підходить. Достатньо описати, що відбувається: що повертається, що стало важко, чого ви почали уникати. Вибір методу — це вже частина роботи, і робиться він разом.

Що корисно принести на першу зустріч:

• Що саме повторюється — спогади, сни, тілесні реакції, різкі спалахи тривоги.
• Коли це почалося і що було довкола в той період.
• Чого ви почали уникати: місць, тем, розмов, людей.
• Що вже пробували і що з цього хоч трохи допомагало.
• Чи є зараз медикаментозне лікування і спостереження у лікаря.